Дайджест

ПРЕС НОВИНИ

Новинарня

Незалежний інтернет-проєкт "Новинарня" пише про українську політику, війну з російськими окупантами, збройні сили та їх розбудову, про життя на українському Донбасі й окупованих теренах, про питання української культури, мови та ідентичності загалом. Всі права на тексти і зображення зберігаються за електронним виданням. Кількість переглядів сторінки - 557
RSS новиниз сайту [19.2 Kb - 0.617 s]
В Україні 29 травня, 2024 року
29-05-202408:29
Світ

Швеція оголосила про виділення Україні шістнадцятого пакета військової допомоги, який стане найбільшим для країни. Його вартість становить 13,3 мільярда шведських крон (близько 1,26 млрд доларів).

У пакет допомоги, серед іншого, увійдуть літаки, бронетехніка та боєприпаси. Про це йдеться в пресрелізі міністерства оборони Швеції, цитує “Суспільне”.

“Потреби України все ще великі, і Росія зараз тисне на Україну на кількох фронтах. Росія посилює свої повітряні удари як по військових, так і по цивільних об’єктах. Тому уряд надає Україні черговий рекордний пакет військової допомоги”, — ідеться у повідомленні.

Так, Україна отримає від Швеції:

  • літаки радіолокаційної розвідки і управління ASC 890, що дозволить посилити можливості протиповітряної оборони;
  • весь шведський запас бронетранспортерів Pansarbandvagn 302 (БТР 302) для створення нових бригад української армії;
  • артилерійські 155-міліметрові боєприпаси;
  • робота-винищувача Rb 99 (AMRAAM), який може використовуватися як на літаках, так і в наземних системах ППО;
  • надлишкові танки, що має Швеція;
  • ресурси для технічного обслуговування раніше переданого обладнання.

Щоби не послаблялася власна обороноздатність Швеції, вона після надання допомоги Україні придбає авіакомплекс Global Eye та інші роботи-винищувачі.

Загалом Швеція вже передала Україні допомоги на 43,5 мільярда шведських крон.

Читайте також: США оголосили новий пакет допомоги для України на $275 млн

29-05-202407:41
Світ

Президент Франції Емманюель Макрон вважає, що Київ має право завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії, звідки здійснюються обстріли України.

Про це він сказав 28 травня на пресконференції з німецьким канцлером Олафом Шольцом у межах поїздки до Німеччини. Його заяви цитують низка українських ЗМІ, зокрема “Європейська правда” і “Фокус“.

“Ми повинні дозволити їм (Україні – ред.) нейтралізувати (російські – ред.) військові бази, з яких запускаються ракети”, – заявив лідер Франції, підкресливши, що атаки на Україну здійснюються з території РФ.

Щоправда, з наведених коментарів не зрозуміло, чи говорив президент Франції про використання західної зброї проти цілей у Росії.

Макрон також приніс карту України та прикордонних територій, щоб показати, зокрема, наскільки близько розташовані українські міста, атаковані російськими військами, до кордону РФ.

Своєю чергою канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Україна “має всі можливості згідно з міжнародним правом робити те, що вона робить”, а західні країни, які допомагають Україні зброєю, “виявили всі правила їх використання, які базуються на міжнародному праві”.

“Але ми не повинні дозволити Україні вражати інші цілі в Росії, цивільні цілі, звичайно, або інші військові цілі”, — зауважив Макрон.

Читайте також: Швеція підтримує надання дозволу Україні використовувати західну зброю по території РФ, — Hallandsposten Шольц проти надання Україні дозволу бити західною зброєю по території РФ: офіційна заява Блінкен заявив, що Україна має перемогти у війні. І не відповів прямо, чи дозволять США бити по території РФ американською зброєю

29-05-202407:03
Війна

Російські війська нещодавно здійснили чотири механізовані атаки на кількох оперативних напрямках у Донецькій області, не досягнувши значних успіхів. Росіяни прагнули перевірити реакцію України після першої хвилі наступальних зусиль РФ на півночі Харківщини.

Про це пише американський Інститут вивчення війни (ISW).

Фахівці ISW посилаються на кадри, опубліковані 27 і 28 травня. На них видно, що російські війська проводять посилені взводні механізовані атаки на схід від Часового Яру та на схід від Новопокровського (на північний захід від Авдіївки). Вони також вели механізовані атаки чисельністю близько роти біля Новомихайлівки (на південний захід від Донецька) та в Старомайорському (на південь від Великої Новосілки).

Російські війська лише незначно просунулися в атаках на схід від Новопокровського та Старомайорського і не здійснили підтверджених просувань поблизу Часового Яру або Новомихайлівки.

“Останніми днями російські війська зменшили темпи атак і наступу на півночі Харківської області та збільшили темпи атак на Покровському (Авдіївському) напрямку. Ці російські механізовані атаки – по одній на кожній з чотирьох нинішніх операційних напрямів Росії – обмежені порівняно з попередніми російськими механізованими атаками”, – зазначають аналітики.

Атаки 27 і 28 травня, ймовірно, мали на меті оцінити реакцію та оборонні можливості українських військ на Донецькому напрямку.

“Нещодавні російські наступальні дії на півночі Харківської області, ймовірно, мали на меті скористатися нестачею в України живої сили та матеріальних засобів до того, як очікувана західна військова допомога прибуде на фронт, і створити можливості для російських військ в інших місцях. Російські війська, ймовірно, мали на меті перевірити чи є та де вони можуть скористатися цими можливостями на лінії фронту в Донецькій області”, – додають в ISW.

Читайте також: ISW пояснив, навіщо росіяни збирають війська біля кордону з Сумщиною ISW оцінив глибину просування російських військ на Харківщині

29-05-202407:03
Світ

Кількість страт у світ зросла до найвищого показника за майже десятиліття. Погіршилася ситуація в Ірані, Китаї та США.

Про це йдеться у щорічному звіті про глобальне застосування смертної кари міжнародної правозахисної організації Amnesty International, переданому “Новинарні” 29 травня.

За цими даними, у 2023 році кількість страт зросла до найвищого рівня майже за десятиліття, зокрема різко зросла на Близькому Сході.

Загалом у 2023 році відбулося 1153 страти. Ця цифра не включає тисячі страт, які, як вважають, були здійснені в Китаї.

Це свідчить про збільшення кількості страт більш ніж на 30% порівняно з 2022 роком. І водночас це найвищий показник, зафіксований Amnesty International з 2015 року, коли було відомо про 1634 страти.

Незважаючи на це збільшення, кількість країн, які виконували смертні вироки, досягла найнижчого показника, зареєстрованого Amnesty International.

“Величезний сплеск зареєстрованих страт стався насамперед через Іран. Іранська влада продемонструвала повну зневагу до людського життя та збільшила кількість страт за злочини, пов’язані з наркотиками, ще більше підкреслюючи дискримінаційний вплив смертної кари на найбільш маргіналізовані та збіднілі громади Ірану”, – відзначила генеральна секретарка Amnesty International Аньєс Калламар.

“Незважаючи на невдачі, за якими спостерігали цього року, особливо на Близькому Сході, країни, які все ще виконують страти, стають все більш ізольованими. Наша кампанія проти цього огидного покарання працює. Ми будемо продовжувати, доки не покінчимо зі смертною карою”, – додала Аньєс Калламар.

До п’ятірки країн із найбільшою кількістю страчених у 2023 році увійшли Китай, Іран, Саудівська Аравія, Сомалі та США.

Лише на Іран припадає 74% усіх зареєстрованих страт, тоді як на Саудівську Аравію – 15%.

У 2023 році кількість смертних вироків у всьому світі зросла на 20%, а загальна кількість смертних вироків досягла 2428.

У Сомалі та США у 2023 році кількість страт зросла.

Незважаючи на негативну статистику певних країн, станом на сьогодні 112 країн повністю скасували смертну кару, а загалом 144 країни скасували смертну кару законодавчо чи на практиці.

Страти були зафіксовані в 16 країнах – це найменше число, зафіксоване Amnesty International за весь час. Жодної страти не було зафіксовано в Білорусі, Японії, М’янмі та Південному Судані – тоді як у цих країнах смертні вироки виконувалися у 2022 році.

В Азії Пакистан скасував смертну кару за злочини, пов’язані з наркотиками. Обов’язкову смертну кару скасували в Малайзії. Влада Шрі-Ланки підтвердила, що президент не мав наміру підписувати ордери на страту, зменшивши побоювання щодо відновлення страт.

Хоча жодна країна не скасувала смертну кару в Африці на південь від Сахари. Законопроєкти про скасування покарання на смерть залишаються на розгляді в Кенії, Ліберії та Зімбабве. У Гані парламент проголосував за два законопроєкти, які вилучили смертну кару з чинного законодавства, але до кінця 2023 року вони ще не стали законом.

“Притаманна дискримінація та свавілля, якими характеризується застосування смертної кари, лише посилили порушення прав людини в наших системах кримінального правосуддя. Невелика меншість країн, які наполягають на використанні смертної кари, повинні йти в ногу з часом і скасувати покарання раз і назавжди, – заявила Аньєс Калламар. – Смертна кара знову буде розглянута на Генеральній асамблеї ООН цього року. Amnesty International закликає всі уряди об’єднатися і закликати ООН припинити застосування смертної кари, демонструючи відданість правам людини”.

Читайте також: Лукашенко запровадив смертну кару за державну зраду

29-05-202406:24
Світ

Україна отримає першу партію артилерійських снарядів, закуплених у межах чеської ініціативи, уже найближчими днями.

Про це заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала на неформальній зустрічі союзників України в Празі, передає “Європейська правда” 29 травня.

П’ятнадцять країн Європейського Союзу та НАТО вже надали понад 1,6 мільярда євро на чеську ініціативу. Ці зусилля “незабаром покращать обороноздатність України”, зазначив Фіала.

“Як я і обіцяв, перші десятки тисяч боєприпасів калібру 155 міліметрів будуть доставлені в червні. Україна може очікувати першу партію вже найближчими днями”, – додав прем’єр Чехії.

Читайте також: Чеська ініціатива: Литва дає 35 млн євро на закупівлю боєприпасів для України Чеська ініціатива: Німеччина закупить 180 тисяч снарядів для України Швеція приєдналася до чеської ініціативи щодо закупівлі снарядів для України. Дає €30 млн