НОВИНИ

У долі письменника ніщо не випадкове, навіть місце його народження, стверджував югослав, балканець, європеєць Данило Кіш, який вперто не бажав додавати до свого прізвища національну «етикетку». Його батько був угорським євреєм, а мати сербкою із Чорногорії; народився Данило у воєводинському місті Суботиці, дитинство провів у Новому Саді, навчався і працював у Белграді, а згодом переїхав до Франції.
Тож який «національний» прикметник мав обрати цей прозаїк кафкіанської долі? Віковічна чорногорська традиція хоробрості й незалежності у поєднанні зі ще давнішою традицією єврейського терпіння та страждання і породили цей «етнографічний феномен», як жартома називав себе Кіш. Не дивно, що в літературі він пішов складним шляхом експериментальних прозових форм.
«Мансарда» – перший твір Данила Кіша, який він написав у 25 років. Ця богемна повість, багата посиланнями на музику, живопис, літературу, філософію, астрономію та гастрономію, – лабораторія техніки і стилю для молодого Кіша, реєстр стилістичних прийомів і тем, що повторюватимуться протягом всієї Кішевої творчості; це барвистий нарис про юнака, знаного під іменем Орфей, який намагається відшукати баланс між своїм життям, любов’ю та мистецтвом.

Увага!!! Цей твір - інструмент московської комуністичної пропаганди!

Праця Сергія Мазлаха і Василя Шахрая «До хвилі» є досі неперевершеним по силі аргументації твором українського комунізму, що з марксо-ленінських позицій обґрунтовує українське радянське самостійництво. Вийшовши друком на початку 1919 року, ця праця стала теоретичною основою усіх течій українського комунізму — боротьбистів, укапістів, федералістів у КП(б)У; персональних виступів О. Шумського, М. Хвильового, М. Скрипника, М. Волобуева та інших. Автори книги «До хвилі» дореволюційні більшовики, які під час революції 1917 року працювали в Полтавській організації партії. Національна українська революція 1917 року своєю могутністю переконала їх, що національно-державне відродження України — непереборний факт і що без нього український народ не дістане свого повного соціяльного визволення. Перемога комунізму на Україні тільки через її цілковите усамостійнення — така девіза авторів праці «До хвилі».
Книжка була написана в останніх днях 1918 — на початку 1919 року і тоді ж була надрукована в Саратові. В Україну вона могла потрапити в обмеженій кількості; та й те невелике число, мабуть, зникло вже в бурхливі роки революції, а вже остаточно було «дочищене» в наступні роки радянської влади. Після того вона не перевидавалася і сьогодні становить бібліографічну рідкість. Ця книжка — винятково цінний документ з історії української визвольної війни 1917—21 років.
С. Мазлах і В. Шахрай належали до тієї групи діячів періоду революції на Україні, які щиро повірили в справедливість національної політики російських комуністів. Проте, коли вони побачили, що на ділі комуністична Росія відмовляється шанувати державну незалежність України, вони, одні з перших, не завагалися рішуче виступити проти нових поневолювачів українського народу. Як комуністи, Мазлах і Шахрай дуже критично оцінювали тодішню політику Заходу у відношенні до України. Захід, як відомо, підтримував російські білоґвардїйські кола і нахиляв уряд самостійної України підкоритися цим колам, тобто ліквідувати українську державу. Негативно ставилися автори «До хвилі» також до керівних діячів української нацгонально-демократичної революції. Біографічні відомості: Сергій Мазлах родом з Полтавщини, єврейської національности, журналіст з фаху. Під час виходу книги «До хвилі» він мав десь під сорок років. У 1920 році був заступником голови Донецького губвиконкому у Луганському і редагував губерніяльну газету «Кочегарка» російською мовою. В роки українізації був керівником ЦСУ УСРР. У роки єжовщини Мазлах був ліквідований, певне, як співавтор цієї книжки.
Василь Шахрай був більш яскравою і видатною постаттю. З фаху він був учителем повітової гімназії на Полтавщині. Знав європейські мови. У 1917 році був членом Центральної Ради від більшовиків. Членом першого більшовицького уряду України, як народний секретар військових справ. Був молодший за Мазлаха. Брав активну участь у Таганрізькій партійній нараді більшовиків України 18—20 квітня 1918 року. Ця нарада, як відомо, ухвалила постанову про створення КП(б)У і відокремлення її від РКП(б) у самостійну партію, зв'язану з РКП(б) тільки через III Інтернаціонал. Цим самим Таганрозька нарада поклала підвалини також самостійности української радянської держави. Після того, як Ленін на прохання авторів книги дати відповідь — чи може більшовик обороняти самостійність України — нічого не відповів, Шахрай порвав з більшовицькою партією. Завірюха громадянської війни загнала Шахрая на Кубань, де його в Катеринодарі денікінці розстріляли під час розправи з Кубанською Радою.
Книжка була писана в несприятливих, за свідченням самих авторів, умовах: вони поспішали скоріше пустити її в світ і не мали часу належно одредаґувати. Пильно зберігаючи стиль і специфіку мови авторів, ми 1) виправили чисто друкарські помилки; 2) замінили у переважній більшості русизми українськими відповідниками,але там, де вимагала специфіка тексту, ми змушені були русизми залишати; 3) замінили авторські «новотвори» такого типу, коли автори, не знаючи відповідного українського терміну, подавали якийсь свій вираз, що часто утруднює розуміння тексту; 4) що стосується специфічної авторської лексики, то ми залишали як цілком законні в українській мові, але тепер мало вживані слова, наприклад, город в розумінні місто, сей (залість цей), так і характеристичні для побутової мови тих часів, але з погляду літературної лови чисті русизми; нарешті, 5) ми скореґували текст у відповідності до нашого правопису.

Ґійом Мюссо має приголомшливу здатність захоплювати читача своїми фантазіями, занурюючи у світ, де не буває нудно, де пригоди межують із серйозними роздумами та панує всеперемагаюча любов.
Знаєш, не всі зниклі безвісті насправді зникають. Не всі злочини розкриваються. І не завжди вбивці дістають по заслузі, опиняючись у в’язниці. Надто якщо винні – підлітки. І надто якщо все це сталося чверть століття тому. Запевняю, ніхто й не згадає. Але на зустрічі випускників хтось обмовився, що школу планують трохи змінити. Передусім знести тренажерний зал… Я бачу в твоїх очах страх. А що ти бачиш у моїх? Її обличчя. І правду, яку ми давно вже поховали разом із тілом. Думали, що поховали… Злочин, який вже давно припав порохом часу та забутий усіма, тепер може розкритися?

Увага!!! Ця книга – інструмент московської комуністичної пропаганди!

У збірнику публікуються документи та матеріали з історії колективізації сільського господарства західних областей України, у яких відображено створення та організаційно-господарське становлення колгоспів. Документи та матеріали висвітлюють провідну роль Комуністичної партії у соціалістичному перетворенні західноукраїнського села, велику допомогу Радянського уряду сільському господарству західних областей України, ініціативу сільських активістів у створенні колгоспів, класову боротьбу у селі, допомогу братніх республік у колгоспному будівництві на західноукраїнських землях, шефську успіхи сільгоспартелів у перші роки їх існування, здійснення суцільної колективізації сільського господарства та розквіт нового, радянського села на західноукраїнських землях.

Український націонал-комуніст про погляди на національне питання російського більшовика та вождя російської революції.

Василь Матвійович Шахрай (1888–1920) – український радянський політичний діяч, ідеолог українського національного комунізму. Автор робіт, у яких розроблено теоретичні засади українського комунізму. У роботі «Революція в Україні» наголошував, що національне питання вимагає свого вирішення, а твердження, що соціалізм автоматично вирішує національне питання, є хибним. Підтримував ідею соборності українських земель, наголошуючи, що «найгіршим результатом для України був би її новий поділ», – виникнення нових перешкод до об'єднання Наддніпрянщини та Галичини.

Увага!!! Ця книга – інструмент московської комуністичної пропаганди!

Збірка творів видатних діячів комуністичного руху 1910–20-х рр.

Реґл Гамм – місцева суперзірка. У маленькому провінційному містечку всі знають його в обличчя. Саме він є багаторазовим переможцем конкурсу «Де маленький зелений чоловічок опиниться наступного разу?». Реґл має особливий дар до розв’язання головоломок: з поміж тисяч можливих варіантів, він завжди обирає правильний. Інколи йому здається, що цілий світ крутиться довкола нього. Втім, щось у цьому світі не тримається купи. Люди поводяться неприродно, а речі видаються штучними. І взагалі, час став якийсь звихнутий – крізь щілини звичної злагодженої реальності просочується зовсім інше, зумисно приховане від нього життя. Реґл вирішує за будь-яку ціну дізнатися правду, навіть попри те, що якась невидима сила контролює кожен його крок. А от чи вдасться йому це? І як це все пов’язано з війною, яка уже багато років триває між Землею та колоністами на Місяці? «Звихнутий час» (1959) – один із найвідоміших романів американського фантаста Філіпа К. Діка (1928–1982), в якому він звертається до наріжної теми своєї творчості – природи реальності та неможливості її об’єктивного сприйняття.

Чи дійсно поняття прав людини є витвором Західної цивілізації, ідей просвітництва та лібералізму? Ні. Вчення ісламу звертали увагу на права людини ще з глибини віків. Іранський священнослужитель і політичний лідер Хоменеї вказує на це та наголошує на необхідності повернення до ісламу, аби справді забезпечити для народу ці права.

Роман української радянської письменниці присвячений Михайлу Петровичу Драгоманову (1841–1895). Сучасник М.Лисенка і М.Старицького, І.Франка і Л.Українки, Михайло Драгоманов був ученим зі світовим імʼям, видатним громадським діячем і мислителем свого часу, непримиренним борцем проти самодержавства.
Складний і тернистий його життєвий шлях – нестатки, гоніння, політична еміграція. Були й невиправні ілюзії, і прикрі зриви, і серйозні помилки, але те добре і прогрессивне, що робив М.П.Драгоманов гідне памʼяті й шани.

Це видання вміщає серію історичних романів «Золоті стремена» відомої української письменниці, лауреата Шевченківської премії, заслуженого діяча мистецтв Раїси Іванченко, присвячених Київській Руси.
До першої книги увійшли два романи із тетралогії про Поляно-Руську Подніпровську державу – «Зрада, або Як стати володарем» та «Отрута для княгині».
У цих творах автор на підставі документальних джерел – літописів, хронік тощо – вводить читача в атмосферу життя Київської Руси.
Тут діють державні володарі Аскольд і Дир (Тур), а також відомі державці Болгарії і Моравії, Візантії і Хозарії.
Письменниця піднімає проблеми правління династії Києвичів, династичного перевороту 882 року та утвердження династії Рюриковичів, а також вихід на міжнародну арену Київської Руси за правління видатної державної діячки – княгині Ольги.
З пітьми історії виринають яскраві постаті тієї доби – князі Ігор і Святослав, візантійські імператори Костянтин Багрянородний, Роман Лакапін, а також видатний болгарський полководець і просвітитель цар Симеон.
Авторові вдалося надзвичайно яскраво зобразити ту атмосферу підступів, чвар, змов, боротьби за владу не на життя, а на смерть, серед яких вистояла і утвердилася княгиня Ольга та Київська держава.

До другої книги увійшли романи – «Гнів Перуна» та «Золоті стремена».
У романі «Гнів Перуна» відтворено історичне минуле столиці нашої країни – Києва. У центрі роману – образ автора «Повісті минулих літ» Нестора, який все своє життя присвятив благородній справі утвердження духовності, могутньої сили слова.
В основу сюжету роману «Золоті стремена» покладено період боротьби наших предків з нашестям завойовників із сходу та протистояння експансії із заходу.
Головні герої роману – Федір, Добрава, коваль Михайло, Данило Галицький – зберегли в собі і передали наступним поколінням право і обов’язок захищати рідну землю від будь-яких зайд.

У книзі висвітлюється історія львівського середмістя. Перед читачами – оповідь не лише про окремі вулиці, а й будинки, яскраво змальовуються події, пов’язані з ними. Автор звертає основну увагу не стільки на архітектурні здобутки, як це робилося досі у виданнях, присвячених історії Львова, скільки на маловідомі, але від цього не менш цікаві факти про людей, які мешкали в цих будинках, події, що там відбувалися, побутові особливості та ін. Як виглядало житло львівського городянина? Як воно опалювалося? Якими меблями, побутовими речами прикрашали своє житло мешканці середньовічного Львова? На ці та багато інших питань читачі знайдуть відповіді у цій книзі.
Автор використав матеріали львівських архівів, праці Л.Харевичевої, О.Чоловського, Ф.Яворського, І.Ходинецького та ін.
Книга багато ілюстрована (старі акварелі, фотографії, мапи-схеми). Після кожного розділу подані резюме англійською та польською мовами.
Для істориків, краєзнавців, туристів, а також усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

1806 рік. Англія виснажена затяжною війною з Наполеоном.
Минуло багато століть, відколи маги пішли в небуття, ставши тільки спогадом з минулого. Проте один чарівник таки залишився – відлюдник м-р Норрелл, чия магія хвилює і бентежить усю країну. Переїхавши до Лондона, маг повертає до життя прекрасну жінку й прикликає примарний флот, щоб залякати французів.
Однак авторитету обачного, метушливого Норрелла кидає виклик поява іншого мага. Молодий, привабливий і зухвалий Джонатан Стрейндж – повна протилежність Норреллу. Так розпочинається небезпечна боротьба між двома великими магами, що затьмарює навіть війну між Англією та Францією. Їхня затятість і необачне звернення до темних мистецтв спричинять більше лиха, ніж вони самі здатні уявити.

Лора була цілком щаслива у своєму маленькому будиночку серед густого лісу. Тут вона знайшла спокій, тут приховано таємницю її родини. Та однієї миті все навколо змінилося – в її життя увійшло кохання. Соломон умів слухати і ловити звук, а вона мала дивовижний талант і чарівний голос.
Соломон забрав Лору до гамірного Дубліна. Тіснява міста лякає дівчину, софіти засліплюють. Але поруч – коханий. Лора має обрати: слава, промені софітів і коханий чоловік поруч чи воля. Адже дика пташка буде щасливою, лише коли матиме свободу...